Українці є небайдужими до ситуації навколо себе. Проте, я спостерігаю те, що ця небайдужість, за умови відсутності сформованої моделі розвитку формує броунівський рух: всі думають в різні сторони, або ж застрягли на тезах, що самі по собі є хибними. Наприклад, “всіх корупціонерів треба розстріляти” чи “нормальні люди в політику не йдуть”, або ж, моє улюблене – “влада зробила щось…”.
Але яким чином можна задати для всіх напрямок розвитку, при цьому, врахувавши те, що кожен має вирішувати задачі, що відповідають його рівню та інтересам.
Для вирішення даної задачі я сформував наступну послідовність рівнів активностей, використовуючи яку кожен може побачити свій поточний рівень і взяти фокус на вихід на наступний рівень.
- доходи більше розходів – це перша і базова задача для будь-якої людини, стати самодостатньою. Якщо людина не може себе забезпечити, то її участь в якихось спільних активностях має мати вторинний приоритет.
- залученість до певної групи: гра в футбол, в волейбол, танці, тощо. Участь в групі за інтересами додає можливостей, а також розвиває навички комунікації
- зацікавленість хоча б в одному напрямку спільної (публічної) власності: багатоквартирні будинки, двори, дороги, транспорт, освіта, медицина, законодавство, державні фінанси. Знайомство із відповідною сферою у відповідних ЗМІ та науково-популярних каналах.
- долучення до діяльності громадських організацій донатами чи діяльністю.
- за результатами діяльності ГО, як посадова особа або рядовий учасник ГО початок взаємодії із посадовими особами органів публічного управління і здійснення впливу з метою досягнення спільного інтересу: обговорення, підтримка діяльності. В тому числі стають спеціалізованими профільними ЗМІ.
- долучення до політичної діяльності у вигляді делегування власних представників у існуючі партії, що приймають участь у виборах або створення власної партії
- отримання мандату в виборних органах публічного управління
- формування та контроль органів публічного управління виконавчої гілки влади